Як підготувати дитину до садочку?

                Віддавати чи не віддавати дитину в садочок?

        Цим питанням мабуть переймаються усі батьки, які мають маленьких дітей. По-перше, страшно – а як моя дитина там буде сама без мами? А по-друге можна почути, що в садочках діти хворіють і тому краще вдома з  бабусею сидіти. Так, це справді відбувається, особливо з дітками, які тільки почали відвідувати садочок. Але в цьому не варто звинувачувати виховательку чи в цілому дитячий садок.

         Справа в тому, що для діточок, які тільки входять в колектив ця ситуація є стресовою. Не тому, що там дитину ображають, а тому, що має пройти час, поки вона призвичаїться. Адже, це все для неї нове, невідоме, а ще й мами нема поруч! Страшно! Комусь вдається пройти цей етап безболісно, в когось нескінченні істерики, а хтось починає хворіти.       Вважається, що оптимальний вік початку відвідування дитячого садка, це 2-3 роки. Якщо дитина молодша, то в неї ще не достатньо сформовані навички самообслуговування та імунна система досить слабка. Також бажано аби дитина почала ходити в садок в серпні-вересні, коли ще тепло і ймовірність захворіти мізерна. І все ж, не забувайте, батьки, що саме Ви знаєте свою дитину найкраще і саме Вам вирішувати, коли віддавати дитину в садок і чи віддавати взагалі.

           Етапи адаптації

1. “Буря” – комплекс зовнішніх впливів спричиняє бурхливу реакцію та сильне напруження дитячого організму. Підвищується збудливість, тривожність, можуть зростати агресивність, заглиблення в себе, часто спостерігаються поганий сон, апетит, настрій. Тривалість цього етапу – від 2-3 днів до 1-2 місяців;
2. “Буря затихає” – період нестійкого стану, коли дитина шукає оптимальні варіанти реагування на впливи: намагається взаємодіяти з однолітками, стає більш активною, зацікавленою, врівноваженою. Тривалість – від тижня до 2-3 місці.
3. “Штиль” – період відносного пристосування до нових умов. Дитина починає засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, виявляти під час занять ініціативу. При цьому суттєво зменшується захворюваність, покращується сон, апетит, настрій. Сприятливий період для розвитку всіх психічних процесів. Тривалість цього етапу – від 2-3 тижнів до 6 місяців.

                    Як визначити чи адаптувалась дитина до садочку?

      Якщо поведінка дитини нормалізується протягом 10-15 днів (не влаштовує істерик, знайшла нових друзів), то відповідно адаптація пройшла легко. Такі діти практично не хворіють, хоча бувають і винятки. Якщо ж малюк худне, хворіє, але не важко, без ускладнень; більш-менш терпимо переносить “походи” в дитячий садок, може інколи не довго поплакати, значить йому ще необхідний час, аби звикнути. Дуже важливо його підтримати, розмовляти про садочок. Іноді дитина не припиняє плакати і після 2-ох місяців відвідування, в неї погіршився апетит, аж до повної відмови від їжі, порушення сну і сечовипускання, різкі перепади настрою, часто вередує і хворіє (хвороба не рідко пов’язана з небажанням дитини йти в дитячий садок). Такі діти в колективі відчувають себе не впевнено, майже ні з ким не граються. В такому випадку потрібна особлива увага дитині.

                Причини важкої адаптованості:

1. Несформованість позитивного ставлення на відвідування дошкільного закладу (буває), що діти взагалі нічого не знають про життя в дитячому садку, про те, що там на них чекає. Потрібно розповісти, що чекає дитину в садочку і ні в якому разі не залякувати дитячим закладом.
2. Несформованість навичок самообслуговування. Дитина почуває себе безпорадною, якщо не вміє самостійно користуватись туалетом чи одягатись. Тому краще раніше трохи встаньте, але потратьте час на те, аби дитина самостійно одягнулась.
3. Якщо до садочку дитина не спілкувалась з однолітками, то унаслідок цього з’являється недовіра до інших, конфліктність, невміння попросити, невміння зачекати.
4. Якщо кардинально відрізняється режим сну і харчування, в дитини з’являється сильне відчуття дискомфорту, яке вона виливає в істерику вдома чи в садочку.

                 Умови успішної адаптації

1. Намагайтеся не показувати дитині власну стривоженість, адже це швидко передається їй і перший день буде зіпсовано.
2. Спілкуйтесь з вихователем. Розповідайте про Вашу дитину. Що вона любить, а що їй не подобається. Які методи заохочення і покарання застосовуєте.
3. В перші дні не лишайте дитину на довго. Пообіцяли її швидше забрати – виконуйте, адже будь яка брехня зараз для неї стрес.
4. Приносьте іграшки дитини в садочок, щоб вона за ними доглядала, а ввечері розповідала, які пригоди були в іграшки.
5. Запасіться великим терпінням до змін настрою дитини – вона адаптується і поведінка прийде в норму.