Музика в житті дитини

        Будь – яка діяльність , зокрема інтелектуальна , забезпечується функціональною роботою мозку , пов’язаною зі сприйняттям і переробкою інформації . Одним із парадоксів нашого часу є те , що функціональні можливості людського мозку залишаються незмінними зі стародавніх часів , а знати і уміти треба набагато більше , чим раніше .Цим пояснюється тенденція до більш раннього інтенсивного навчання – у педагогічній практиці широко застосовуються методики раннього розвитку ; у більш ранньому віці , ніж раніше , починається і шкільне навчання . І , дійсно , на думку багатьох психологів , педагогів , саме вік до семи років є періодом становлення особистості дитини і її характеру ; періодом , коли закладається інтелектуальна база , на основі якому в подальшому розвиватиметься розумова діяльність людини .
       Як стверджують численні дослідження , використання музики як додаткової сенсорної притоки значно покращує функції мови в дітей дошкільного віку , покращує запам'товування ключових фраз і полегшує засвоєння інформації дошкільниками . Під впливом музики відбувається поліпшення короткочасної вербальної пам’яти , краще запам’ятовуються кольори , назви геометричних форм чисел , картинок . За даними науковців музика сприяє полегшенню здорового сприйняття . Підтверджено , що музика знижує психоемоційну напругу , сприяє фокусуванню уваги , а також залученню дітей до діяльності , що допомагає в оволодіння різними навичками .
         Виокремлюються три основні напрями музичного впливу на організм людини : на фізичне тіло , на духовне єство , на інтелект . Проте , не дивлячись на широке коло цих досліджень, дотепер пріоритет у питаннях вивчення досліджень і функцій музики належить психології , фізіології , біології . У педагогічній літературі є лише невеличка кількість досліджень з цієї теми .
        Як правило , в цих роботах йдеться про сприйняття музики. Проте величезне значення для оптимізації функцій мозку й розвитку навчальних навичок має не тільки процес сприйняття музики , але й інші види музичної діяльності – спів , музично – теоретична діяльність , музичний аналіз , гра на музичних інструментах , рух під музику , музична творчість .
          Велика кількість медичних і психологічних досліджень підтверджує позитивний вплив музичної діяльності на функції дихання й кровообігу , на рівень імунних процесів , роботу мозку , розвиток мовлення , обчислювальні навички , розумову здатність , психомоторику . Доведено , що в результаті музичного впливу підвищується чутливість не тільки слухових , але й зорових аналізаторів , поліпшуються психічні процеси уваги , сприйняття , запам’ятовуванння , регулюються обмінні процеси , зніжується рівень тривожності . Згідно зі спостереженнями відомого російського хірурга Б.Петровського , під впливом музики людський організм починає працювати більш гармонійно , і тому він обов’язково використовував музику під час складних операцій .
        Провідним видом музичної діяльності є сприйняття музики . Музичне сприйняття – складний творчий процес , в основі якого лежить здатність чути , переживати музичний зміст . Музичне звучання сприймається як процес , під час якого змінюються і взаємодіють різні образи , відбуваються підйоми і спади , зіставлення , трансформації , зміни динаміки і статики , напруги і спокою . Саме це додає музиці силу , перетворює сприйняття музики в достовірно художнє переживання . Слухаючи музику дитина «вживається» в музичні образи , які будять асоціації , що черпаються з особистого життя .
         Отже, сприйняття музики може бути активним (свідомим) або пасивним (несвідомим) . Велику увагу питанням несвідомого сприйняття музики приділено в роботах О.В.Топорової , нею доведено , що навіть несвідоме сприйняття музики додає досить позитивного ефекту на інтелектуальну діяльність дітей . Ранній музичний досвід , а також музична діяльність відкривають доступ до природжених механізмів відповідних до сприйняття , розуміння музики й розширює використання цих механізмів для утворення інших вищих функцій мозку . Чи завжди вплив музики на людський організм є позитивним ? В останні десятиріччя минулого століття з’явилася безліч музичних напрямів і багато з них , як визначають вчені діють руйнівно на живі організми . Якщо класична музика прискорює зростання пшениці .то рок – музика – навпаки . Взагалі рослини і тварини віддають перевагу гармонійній музиці .Так дельфіни з задоволенням слухають класичну музику , особливо Баха ; почувши класичну музику акули збираються зі всього океанського узбережжя .Під звуки сучасної музики корови лягають і відмовляються їсти , рослини швидко в’януть , а людина заповнює свій життєвий простір хаотичними вібраціями .Західні медики ввели у свій лексикон новий діагноз – «музичний наркоман» . Швейцарські медики довели , що після рок – концерту слухачі , що перебували на ньому реагують на подразники в 3 – 5 разів гірше , ніж звичайно . Професор Б.Раух стверджує , що прослуховування рок – музики викликає виділення так званих стрес – гормонів , яки стирають значну частину інформації , що зберігалася в мозку .Навряд чи не « загальним місцем» у дослідженнях такого роду вважається руйнівна дія на людський організм над гучних звуків – подібну музику фахівці називають « музикою – вбивцею» , « звуковою отрутою» . Кожна людина вільна обирати , що їй ближче і , все ж таки , тільки ГАРМОНІЙНА І БАГАТА звукова аура здатна зробити людину і світ – ідеальними .

                       "Вчимо дитину слухати музику"

       Дуже часто батьки вважають, що дитину не варто долучати до музики, якщо сама дитина не виявляє до неї особливого інтересу. Це не зовсім вірно. Дитині необхідно слухати музику.Перший досвід такої діяльності малюк отримує в сім'ї, слухаючи музичні записи, спів дорослих. Не можна заперечувати позитивного впливу самостійної діяльності дитини на розвиток його музикальності, разом з тим тривалі спостереження за музичним розвитком дітей переконують в тому, що необхідною умовою такого розвитку на ранньому віковому етапі є спільне сприйняття музики. На жаль, батьки рідко слухають музику разом з дітьми. А тим часом давно помічено, що музика - самий благодатний фон, на якому виникає духовна спільність між людьми. Вона допомагає встановити контакт між дорослим і дитиною. У якій формі може бути виражене спільне сприйняття музики? Воно й у співі дитини для своїх батьків, і в спільному виконанні танців, і в слуханні музики. У процесі спільного сприйняття в дитини виникає бажання поділитися своїми почуттями з дорослими. А це дуже важливо і для встановлення духовного контакту між дитиною і дорослим і для початкового етапу навчання слухання музики. Якщо ви хочете навчити дитину слухати музику, постарайтеся спочатку самостійно відчути, зрозуміти те твір, який підібрали для малюка. Всім відомо, що на відміну від такої галузі знань, як література, музика не розкриває, а передає настрій і думки композитора, і впливає, перш за все, на відчуття слухача. Тому для початку краще обрати невеликий твір з добре вираженим характером, настроєм і ясною мелодією. Після прослуховування заведіть бесіду з дитиною про прослуханої музики. Головне, щоб прослуханий твір знайшло емоційний відгук у душі дитини. Маленькі діти охоче слухають народні мелодії, музику танцювальної характеру, люблять колискові. Як же навчати дитину слухати музику? Існують самі різні прийоми. Якщо дитина слухає музику на самоті, то він може відволіктися. Але якщо ж цю музику дитина слухає разом з батьками, то він висловлює свої емоції, радіє. Дуже корисно слухати музику разом з однолітками, діти прагнуть, як можна яскравіше передати товаришеві свої враження від музики, висловити їх у руховій активності. Маленькі діти з задоволенням слухають багато разів одні й ті ж твори. Дітям постарше подобається малювати під музику. Потрібно прагнути всіляко активізувати фантазію дитини при сприйнятті музики. Батькам можна придумати різні ігри, підібрати музичні уривки, що імітують шум моря, стукіт дощу і попросити дитину дізнатися відтворені в музиці явища. Якщо не все відразу виходить, як вам хотілося, не показуйте свого засмучення, спробуйте розібратися в тому, що не вдалося із задуманого. Слід пам'ятати, що життя дитини не люблячого музику біднішими, ніж духовний світ його однолітка, який розуміє музику. Любіть своїх дітей!